72
ISSN 2522-9818 (print)
ISSN 2524-2296 (online) Innovative technologies and scientific solutions for industries. 2023. No. 2 (24)
© О. Клімішен, А. Красноруцький, С. Кочук, 2023
УДК 629.7.066:623.746.174 DOI: https://doi.org/10.30837/ITSSI.2023.24.072
О. КЛІМІШЕН, А. КРАСНОРУЦЬКИЙ, С. КОЧУК
ЗАСТОСУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЙ БЕЗДРОТОВОГО ЗВ’ЯЗКУ Й ТЕХНІЧНОГО ЗОРУ
ДЛЯ ВДОСКОНАЛЕННЯ АВІАЦІЙНИХ ОПЕРАЦІЙ ПОШУКУ ТА РЯТУВАННЯ
Предметом дослідження в статті є підходи щодо вдосконалення бортового обладнання пошуково-рятувального повітряного
судна (ПС). Мета роботи – розроблення пропозицій щодо вдосконалення технічних засобів пошуку повітряних суден,
що зазнали аварії, а саме систем відеоспостереження та передачі інформації на пункти керування (ПК) пошуково-
рятувальною операцією, на підставі аналізу Правил пошуково-рятувального забезпечення польотів державної авіації України
та закордонного досвіду проведення пошуково-рятувальних робіт. Як пошуково-рятувальне повітряне судно (ПРПС)
пропонується використовувати легкий багатоцільовий вертоліт типу Мі-2. У роботі вирішуються такі завдання: вивчення
сучасних підходів до забезпечення проведення авіаційних пошуково-рятувальних робіт; аналіз технічних засобів
забезпечення пошуку ПС, що зазнали аварії; розроблення пропозицій щодо способу передачі інформації з борту ПРПС
на наземний пункт керування; вибір відповідного носія спеціального обладнання та окремих зразків системи
відеоспостереження й передачі даних. Для розв’язання часткових завдань застосовується метод порівняльного аналізу.
Здобуто такі результати: визначено вимоги до пошукових характеристик ПРПС, зокрема як ПРПС запропоновано
використовувати легкий багатоцільовий вертоліт; подано схему організації зв’язку з пунктом керування пошуковою
операцією з допомогою використання технологій бездротового зв’язку; сформульовано конкретні вимоги до окремих
компонентів бортового спецобладнання ПРПС. Висновки. Упровадження технологій бездротового зв’язку разом
із тепловізійною апаратурою підвищить швидкість та ефективність пошуку ПС, що зазнали аварії, особливо в нічний час
та в умовах обмеженого бачення (туман, задимлення). Крім цього, розширюється коло завдань легких вертольотів типу Мі-2,
а також збільшується кількість як бортових, так і наземних операторів, що безпосередньо застосовують тепловізійну
апаратуру (ІЧ-камеру) для визначення місця падіння повітряного судна. У цьому разі не порушується загальна штатна
кількість персоналу, що залучається для проведення пошуково-рятувальних робіт.
Ключові слова: авіаційний пошук і рятування; технології бездротового зв’язку; передача даних; компоненти
обладнання; технічний зір; пошуково-рятувальне повітряне судно.
Постановка проблеми
Пошуково-рятувальне забезпечення є одним
із видів удосконалення польотів авіації. У мирний час
пошуково-рятувальні заходи здійснюються в єдиній
системі проведення авіаційних робіт з пошуку
й рятування – це державна система, у якій авіаційні
рятувальники працюють разом із фахівцями ДСНС
України [1]. Авіаційний пошук і рятування –
комплекс заходів, спрямований на виявлення ПС,
що зазнали або зазнають лиха, і надання вчасної
допомоги потерпілим унаслідок авіаційної події.
Згідно з Правилами пошуково-рятувального
забезпечення польотів державної авіації України,
основним методом пошуку тих, хто зазнав лиха,
є використання бортової радіотехнічної апаратури ПС
(для вертольотів це автоматичний радіокомпас
АРК-У2 з приймачем Р-852, автоматичний УКХ
радіокомпас АРК-УД) за сигналами аварійних бортових
засобів зв’язку (радіостанція Р-855УМ, аварійні
радіомаяки типу ELT – ARTEX С-406-1 НМ1,
АК-450, EBС-406AFHM). Пошук також може
передбачати візуальне обстеження членами екіпажу
ПРПС місця аварії. Як ПРПС можуть застосовуватися
літаки і вертольоти [1]. Останні найбільш доцільно
використовувати для виявлення повітряних суден,
які зазнали аварії, зокрема в разі пошуку
над лісовими масивами, місцевістю із болотами,
а також у нічний час та за умов обмеженого бачення
(задимлення, мряка). Швидке пересування транспорту
аварійно-рятувальних служб також ускладнюють
гори, скелясті пагорби та яри. У таких ситуаціях
використання вертольота як ПРПС – найкраще
рішення. Виникає необхідність визначення основних
характеристик, за якими оцінюють ефективність
пошуково-рятувальних повітряних суден, особливо
коли йдеться про легкі вертольоти типу Мі-2.
Оскільки час реагування в надзвичайних
ситуаціях критично важливий, прискорити виявлення
місця падіння повітряного судна можливо завдяки
застосуванню сучасних систем спостереження, таких
як оптико-електронні, а також ті, що працюють
у інфрачервоному діапазоні електромагнітного
спектра. Крім того, для сучасних IЧ-камер
необхідний надійний канал зв’язку як для передачі
даних із вертольота в командний або координаційний
